Нічний гість

 

Хтось постукав уночі.

Швидко я знайшла ключі,

Відчинила, і до хати

Зайченя зайшло вухате.

Стало в кутику сумне,

Каже: «Заночуй мене!

Бо надворі завірюха

І мороз хапа за вуха!»

Батьків я взяла кожух,

Вкрила зайця з ніг до вух

І гадала, що гульвісу

Вранці одведу до лісу.

Встала рано, та дарма —

Зайченяти вже нема!

Чи запізно я збудилась,

Чи зайча мені приснилось?