Ранок біля вікна

 Вони гуркотять тарілками, сніданок готуючи 

В кухнях підвальних уздовж вичовганих
тротуарів, -
Зрозумілі мені душі смутні покоївок,
Що проросли без надії за ворітьми.

Коричневі хвилі туману набігають на мене
Круговоротом облич на дні вулиці,
Зриваючи з перехожого, гряззю забризканого,
Безпричинну усмішку, що висне в повітрі
I щєзає над низкою дахів.

 

Переклад М. Стріхи