Якщо

 

Якщо ти стійко зносиш глум нещирих,
Що, павши духом, шлють тобі докір,
Якщо у собі певен між зневіри,
Та з сумнівів урок береш таки.

Якщо в чеканні ти не знаєш втоми,
Не ходиш пішаком в облудній грі,
Цноту не ставиш на показ нікому,
На душу не береш зневиди гріх.

Якщо ти не живеш у сніннях і не
Стаєш безплідних дум своїх рабом,
А як Біду чи Успіх раптом стрінеш,
Не схилишся під їх важким горбом

І стерпиш, як слова твої покривить
Негідник. Як з усіх натужних жил
Відроджуєш свій світ, коли у прірву
Летить усе, чим ти боровся й жив.

Як зможеш все віддати без остатку,
Без жалю все поставити на стіл, -
Програвшися ж, почати бій спочатку,
В мовчанні гордім втрату цю знести.

Як змусиш свої Серце, Нерви, Жили
Служить тобі, хоч силу відбере
Життя в бою важкім, й дарує крила
Лиш владний поклик Долі: „Уперед!”

Як будеш за свого усюди: чи то
З народом простим ти, чи з королем.
Якщо в твоїй душі не зна зродити
Ні ворог, ані друг образи щем...

Хай час біжить! Невтомний біг хвилини
Ущерть наповнить смислом ти зумій!
Тоді я зможу мовить: ти – Людина,
Твоя – Земля і все, що є на ній.

 

Переклад В. Стуса