Пантелеймон Куліш

07.08.1819

м. Вороніж, Чернігівська губ., Російська імперія 

14.02.1897

х. Мотронівка, Чернігівська губ., Російська імперія 

1836 - закінчує Новгород - Сіверську гімназію.;

1839 - слухач філософського та ридичного факультетів Київського університету. Проте так і не поступив, через брак документів про шляхетне походження.;

1841-1845 - викладає російську мову у гімназіях Луцьку, Рівного, Києва та Петербурга.;

1846 - пише повість "Про український народ", що стала одним з чинників його арешту.;

1847-1850 - перебуває на засланні через підтримку Кирило-Мефодіївського братства. Був заарештований у Варшаві, де вивчав словянські мови.;

1856 - виходять друком два томи етнографічно - культурологічного дослідження "Записки о Южной Руси".;

1857 - започатковує "Друкарню П.О. Куліша", де видає альманах "Хата", граматику та буквар.;

1862 - видає збірку поезій "Досвітки".;

1864 - 1875 - перебуває на державній службі у Варшаві. Працює чиновником Установчого комітету та  Міністерстві шляхів сполучення.;

1883 - Куліш покидає громадську службу і осиляється на хуторі у Чернігівській губернії.;

1893 - видає збірку поезій "Дзвін".;

1897 - виходить збірка поезій "Позичена кобза".

Пантелеймон Олександрович Куліш започаткував  новий правопис "кулішівку", на якому побудований правопис сучасної української мови.

Відомий перекладацькою діяльністю, зокрема перекладав твори Ґете, Гейне, Байрона, Шіллера, Шекспіра, Некрасова, Пушкіна тощо.  

Приятелював з Т.Г. Шевченком, який був боярином на його весіллі, а також намалював його портрет.