Марко Вовчок

22.12.1833

с. Єкатеринінське, Орловська губ., Російська імперія 

10.08.1907 (73 роки)

м. Нальчик, Російська імперія 

1845 - отримує виховання і навчається у приватному пансірні у м. Харків.;

1851 - 1858 - проживає у Немирові, Чернігові та Києві, де досконало вивчає традиції та мову українського народу.;

1857 - у Петербурзі видається збірка "Народні оповідання".;

1859 - пережджає до Петербургу, де знайомиться та товаришує з Т. Шевченком, М. Некрасовим, І. Тургенєвим, П. Кулішом  та інш. Того ж року закінчила написання повісті "Інститутка"; 

1859 - 1867 - багато подорожує Західною Європою - Німеччиною, Італією, Францією, де знайомиться з багатьма тогочасними митцями, зокрема з Жулем Верном.;

1863 - у львівському часописі "Мета" друкуються враження від подорожі до Франції "Листи з Парижа". Того ж року Марко Вовчок пише історичну повість для дітей "Кармелюк".;

1871 - після обвинувачення у плагіаті (перекладацька діяльність) і скандалу  Вовчок довелося переїхати до Тверської губернії.;

Справжнє ім'я - Марія Олександрівна Вілінська. 
Має чималий перекладацький доробок, зокрема творів Жуля Верна, Віктора Ґюго та Болеслава Пруста.

Твори Марка Вовчка мали широку популярність у Європі, отже ще за життя письменниці були перекладені багатьма європейськими мовами.