Григір Тютюнник

 
Народився

05.12.1931

с. Шилівка., Полтавська обл., СРСР

Помер

06.03.1980

м. Київ, СРСР

Спеціалізація письменник
Хронологія

1937 - батька письменника заарештовує НКВС і малого Григіра відправляють до родичів на Донбас, де він і виховувався.;

1946 - після закінчення школи відправляється до Зіньківського ремісного училища, де опановує фах слюсаря. Працює у Харкові на заводі ім. Малишева;

1951 - пішов до армії, служив на Далекому сході.;

1957-1962 - навчається на філологічному факультеті Харківського університету.;

1961 - журнал "Крестьянка" вперше публікує Тютюнника - новелу "В сумєркі" (рос.). Після смерті свого брата Григорія Тютюнника (також письменника) переклав новелу українською і з тих пір писав лише нею.;

1963 - переїжджає до Києва, працює в газеті "Літературна Україна", де періодично друкує свої твори.;

1966 - видавництво "Молодь" друкує першу повноцінну книгу Тютюнника "Зав'язь".;

1968 - у всесоюзному конкурсі від "Літературной газети" Григір Тютюнник отримує першу премію за оповідання "Деревій".;

1974 - збірка творів Тютюнника виходить у перекладі естонською мовою у Таллінні.;

1980 - за книги для дітей "Климко" та "Вогник далеко в степу" письменникові присуджено республіканську премію ім. Лесі Українки. Того ж року Григір Тютюнник наклав на себе руки.

 Цікаві факти

Григора Тютюнника часто плутають з його братом - Григорієм Тютюнником, також письменником.

1989 - посмертно вручено Шевченківську премію. 

За творами Тютюнника відзнято три фільми - Скляне щастя (1981), "Климко" (1983) та Три плачі над Степаном (1993).